В епоху морального і духовного зубожіння, коли батьки в пошуках за
заробітками кидають процес виховання своїх дітей напризволяще, покладаючись
лише на школу, забуваючи про негативний вплив вулиці, і діти, залишаючись на
одинці з собою, ідуть за течією складної сучасної дійсності. Як некероване
судно, наштовхується постійно на мілини і скелі, так і діти не можуть обрати із
потоку інформації, що навалилась на них, істинні духовні цінності. Наркоманія,
забрудненість телебачення бойовиками, порно, мильними операми, естрадою низької
якості, нецензурною лексикою, доступність "жовтої преси” з відвертими фото,-
все це всмоктується довірливими дітьми. І якщо поруч нема досвідченого
направляючого на істинний шлях вихователя, то наслідки будуть страшними.
В цій ситуації школа стала єдиним виховним закладом, який бере на себе
весь удар. В зв`язку з цимвиховної
сфери лягає відповідальністьпереходу до
більш нових методів роботи з дітьми. Необхідно створити цілий механізм, який
буде направлений на забезпеченняформування духовної особистості учнів в тісному зв`язкуз культурою українського народу, його
традиціями, які складались історично.
Фольклор – важлива сфера духовної культури кожного народу і на його
основіповинна будуватись виховна робота
в школі, так як розвиток духовності неможливий без усвідомлення себе часткою
народу, його культури. В цьому розумінні фольклор – це школа спілкування,
культури поведінки, культури побуту і одягу, праці і т.д.
Мистецтво
народу відображаєсформоване віками уявлення
людей про оточуючий світ, природу, красу і гармонію життя, про добро і зло.
Тому виховна робота повинна спиратися на фольклор рідного краю та українського
народу.
З цією метою в
школі необхідно створити "Творчу майстерню мистецтв”, яка включає в себе
декілька направлень, і як підсумок, виконує єдине істотне завдання: "Виховання
духовної культури учнівв тісному
зв`язку з традиціями українського народу та народів, що населяють
Придністров`я.”
1.ФОРМИ РОБОТИ ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ
В основу роботи майстерні повинні входити постановки сценічних дій, де
будуть задіяні всі жанри майстерні, тобто буде здійснюватися "синтез мистецтв”.
Постановки майстерні мають відображати всі сторони життя народу, його
календарно-обрядові звичаї, а також повсякденне життя школи.
Спочатку
необхідно зацікавити дітей, створити таку атмосферу, щобу всіх дітей викликати бажання брати участь в
роботі майстерні по тим направленням, до яких у них проявляється здатність.
Кожна
лабораторія майстерні виконує ті завдання, які стоять перед нею для досягнення
кінцевого результату:
-Музика: постановка вокально-інструментальнихтворів та танців;
-Театр: взаємодіючи з музичною лабораторією – постановка сценічних дій;
-Образотворче мистецтво: художнє оформлення дій, вистав, декорацій і т.п.;
-Народно-прикладне
мистецтво: виготовлення костюмів, декорацій,
предметів побуту;
-Радіо: оповіщення шкільного життя - події, новини, музичні привітання,
оголошення і тому подібне;
-Телебачення: зйомка, монтаж і широкий показ роботи майстерні: вистав, концертів,
засідань учнівського комітету, святкових лінійок і т.п.
Необхідно наголосити, якщо діти беруть участь в роботі однієї
лабораторії це зовсім не означає, що вони не мають можливості брати участь в
роботі іншої лабораторії, навпаки – це доповнює одне одного, і, як підсумок,
дає плідні результати ( діти всесторонньо розкриваються в мистецтві).
2.НАПРАВЛЕННЯ ПО ЖАНРАМ
М У З И К А
1. Вокальне
направлення:
а) солісти;
б) ансамблі,
дуети, тріо;
в) хор.
2.
Інструментальне направлення:
а) ансамбль
сопілкарів;
б) оркестр
народних інструментів;
в) ансамбль
естрадного типу.
3.
Хореографія: колективи народних танців – молодша, середня та старша група.
Т Е А Т Р
1.Колективи класичного та
фольклорного направлень;
2.Колектив лялькового театру;
3.Читці;
4.Ведучі.
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Художники, оформителі та декоратори.
НАРОДНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО
1. Гурток вишивки, шиття.
2. Гуртки виготовлення декорацій;
3. Робітники сцени (установка обладнання сцени) і т.д.
НАРОДОЗНАВСТВО
1.Вивчення народних традицій,
побуту, історії народу, пропагування народної культури, втілювання зразків
народної творчості в шкільних виставах та заходах.